Історія життя Левка Лук’яненка — це нагадування, що свобода ніколи не дається легко. Він витримав тортури таборів, смертний вирок і десятиліття заслання, але жодної миті не зрадив ідеї незалежної України. Завдяки таким людям наш народ довів світові: ми здатні боротися до кінця й перемагати навіть тоді, коли здається, що всі шанси втрачені. Сьогодні, як і за життя Лук’яненка, Україна знову проходить випробування, але його приклад дає нам силу: воля перемагає там, де є віра й жертовність. І тому майбутнє України — вільне. Левко Лук’яненко — це історія про стійкість і державницький розум. Від «камери смертників» до дипломатії, від підпілля до парламенту — він пройшов шлях, що врешті привів Україну до незалежності. Пам’ятати його — означає тримати курс на свободу.
