У сімнадцятому столітті крихітний скит у Карпатських горах був найзахіднішим оплотом православ’я в Україні. Він і досі зберігає славу «Українського Афону». У незапам’ятні часи називали місцеву річку Манявкою, що по-старослов’янськи означає «маленька». Можливо, в порівнянні з іншими вона не така вже й велика, зате Манявка подарувала своє ім’я великому карпатському селу і знаменитому монастирю, який тривалий час зберігав підвалини православ’я на землях Західної України.