Під час бронювання готелю, апартаментів або туристичного туру мандрівник може побачити серед додаткових витрат туристичний чи курортний збір. Іноді він уже врахований у загальній сумі бронювання, а в інших випадках його потрібно сплачувати окремо безпосередньо в місці проживання. Через це у туристів часто виникають запитання: що таке туристичний збір, хто його встановлює, навіщо він потрібен і чому його розмір відрізняється залежно від міста або країни?
Якщо пояснити простими словами, туристичний збір — це встановлений відповідно до місцевих правил обов’язковий платіж, пов’язаний із тимчасовим проживанням туриста на певній території. Конкретний порядок його нарахування залежить від законодавства країни та правил конкретного міста, громади або курорту.
Що таке туристичний збір простими словами?
Туристичний збір — це платіж, який у багатьох туристичних напрямках стягується з людей, що тимчасово проживають у готелях, хостелах, апартаментах, кемпінгах, пансіонатах та інших засобах розміщення.
Наприклад, турист приїжджає на декілька днів до курортного або історичного міста та зупиняється в готелі. Крім вартості номера, у нього може виникнути необхідність сплатити місцевий туристичний збір. Найчастіше сума залежить від кількості осіб та тривалості проживання, хоча конкретна система розрахунку визначається місцевими правилами.
В Україні Податковий кодекс прямо визначає туристичний збір як місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Рішення про його встановлення на відповідній території та конкретну ставку приймає місцева рада в межах, передбачених законодавством.
Туристичний і курортний збір — це одне й те саме?
У повсякденному туристичному спілкуванні поняття «туристичний збір», «курортний збір», «міський податок», «city tax» або «tourist tax» нерідко використовують для позначення схожих додаткових платежів. Однак з юридичного погляду ці назви не завжди означають абсолютно однаковий платіж.
У різних країнах та містах існують власні системи оподаткування туристів. Десь це фіксована сума за одну особу за ніч, десь — відсоток від вартості проживання, а в окремих туристичних регіонах правила можуть залежати від категорії готелю, сезону або інших факторів.
Тому туристу важливіше не сама назва платежу, а правила його нарахування у конкретному місці подорожі. Якщо у бронюванні зазначено city tax, tourist tax, accommodation tax, visitor tax або resort fee, варто перевірити умови: хто його сплачує, за який період і чи включений він у заявлену ціну проживання.
Навіщо існує туристичний збір?
Популярні туристичні міста та курорти щороку приймають значну кількість гостей. Туристи користуються міською інфраструктурою, дорогами, громадськими просторами, туристичною навігацією та іншими елементами місцевого середовища.
Місцеві туристичні платежі є одним із джерел надходжень до місцевих бюджетів. Водночас конкретний порядок використання бюджетних коштів визначається законодавством та бюджетними рішеннями відповідної території. Тому не слід автоматично вважати, що кожна сплачена туристом гривня або євро спрямовується виключно на туристичну рекламу чи благоустрій курорту.
Для туристичних міст такі надходження можуть бути особливо помітними в періоди високого сезону, коли кількість тимчасових відвідувачів значно збільшується.
Хто сплачує туристичний збір?
Правила залежать від країни. Найчастіше платниками є туристи та інші відвідувачі, які тимчасово проживають на відповідній території. При цьому законодавство може передбачати категорії осіб, які не повинні сплачувати такий платіж.
В Україні платниками туристичного збору можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які прибувають на територію, де рішенням відповідної місцевої ради встановлений туристичний збір, та тимчасово розміщуються у визначених законом місцях проживання.
Отже, сам факт приїзду до міста ще не означає автоматичного виникнення необхідності сплачувати туристичний збір. Він насамперед пов’язаний із тимчасовим розміщенням та правилами, які діють на конкретній території.
Де може стягуватися туристичний збір?
Найчастіше турист зустрічається з таким платежем під час поселення або бронювання проживання. В Україні до місць проживання, пов’язаних зі справлянням туристичного збору, законодавство відносить, зокрема, готелі, кемпінги, мотелі, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, пансіонати та санаторно-курортні заклади.
До відповідних об’єктів також можуть належати житлові будинки, квартири, котеджі, кімнати, садові та дачні будинки й інші об’єкти, які використовуються для тимчасового проживання.
Це важливий момент: туристичний збір не обмежується виключно великими готелями. За наявності передбачених законодавством умов він може стосуватися й інших форматів короткострокового розміщення.
Як розраховується туристичний збір?
Єдиної формули для всього світу не існує. Кожна країна або місцева влада може встановлювати власний механізм.
Найпоширеніші варіанти — фіксована сума за одну людину за ніч, певний відсоток від вартості проживання або ставка, яка змінюється залежно від типу чи категорії засобу розміщення.
У деяких туристичних регіонах значення можуть мати сезон, тривалість перебування, вік гостя та інші передбачені місцевими правилами критерії. Саме тому суму додаткових платежів бажано перевіряти перед кожною поїздкою, а не орієнтуватися на дані з попередньої подорожі.
Як розраховується туристичний збір в Україні?
В Україні правила встановлені статтею 268 Податкового кодексу. Ставку визначає відповідна сільська, селищна або міська рада за кожну добу тимчасового розміщення.
Станом на 2026 рік Податковий кодекс передбачає граничну ставку до 0,5% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, для внутрішнього туризму та до 5% — для в’їзного туризму, у розрахунку на одну особу за одну добу тимчасового розміщення. Конкретна ставка в певній громаді може бути нижчою за максимальну, тому її необхідно перевіряти за рішенням місцевої ради.
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення. Тому для визначення конкретної суми важливі ставка, встановлена місцевою владою, статус туриста та кількість діб проживання.
Внутрішній та в’їзний туризм: у чому різниця для туристичного збору?
В українській системі туристичного збору передбачені різні граничні ставки для внутрішнього та в’їзного туризму. Це важливо враховувати, оскільки максимальні допустимі ставки суттєво відрізняються.
Для внутрішнього туризму верхня межа становить 0,5% мінімальної заробітної плати за одну особу за одну добу, а для в’їзного — 5%. Однак це саме максимально допустимі межі, а не твердження, що кожна громада обов’язково встановлює збір саме в такому розмірі.
Хто приймає туристичний збір в Україні?
Турист зазвичай не перераховує цей платіж самостійно до місцевого бюджету. Практично взаємодія відбувається через податкового агента.
Такими агентами відповідно до рішення місцевої ради можуть бути юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які надають послуги з тимчасового розміщення, а також інші визначені Податковим кодексом суб’єкти. Вони приймають збір від туристів і виконують передбачені законодавством податкові обов’язки.
Для звичайного мандрівника це означає, що питання сплати найчастіше вирішується безпосередньо під час бронювання або поселення до готелю чи іншого об’єкта розміщення.
Коли сплачується туристичний збір?
Момент оплати залежить від законодавства країни та правил конкретного об’єкта. У міжнародній практиці турист може сплачувати збір разом із бронюванням, під час заселення або при виїзді з готелю.
В Україні Податковий кодекс передбачає сплату суми збору туристом авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням податковому агенту з урахуванням ставок та інших вимог, визначених рішенням відповідної місцевої ради.
Чи входить туристичний збір у вартість готелю?
Не завжди. Це одна з причин, чому туристам варто уважно читати умови бронювання.
На сайті готелю або в системі бронювання може бути вказана базова ціна номера, а місцевий податок чи туристичний збір зазначений окремо. В інших випадках сервіс одразу показує підсумкову суму з податками та зборами.
Наприклад, турист бачить привабливу ціну за чотири ночі, але під час переходу до остаточного оформлення бронювання з’являється додаткова позиція Tourist tax або City tax. Це не обов’язково означає приховану комісію готелю — це може бути місцевий обов’язковий платіж.
Тому під час порівняння декількох варіантів проживання краще орієнтуватися на кінцеву суму, яку доведеться заплатити за весь період.
Чи входить туристичний збір у вартість туру?
У туристичних турах ситуація також може відрізнятися. Туроператор може включити відповідні платежі у вартість туристичного продукту або зазначити, що вони оплачуються туристом додатково.
Особливо актуальне це питання для автобусних турів Європою, під час яких група протягом однієї подорожі може ночувати в декількох містах і країнах. У кожному місці можуть діяти свої правила та ставки.
Саме тому в описі туру варто звертати увагу на розділи «У вартість входить» та «Додатково оплачується». Якщо зазначено, що city tax, tourist tax або курортний збір оплачується окремо, ці витрати бажано врахувати в бюджеті подорожі заздалегідь.
Туристичний збір під час автобусних турів Європою
Для учасників автобусних турів питання місцевих зборів особливо актуальне через насичений маршрут. Наприклад, протягом однієї подорожі туристи можуть проживати в готелях Польщі, Чехії, Німеччини, Франції, Італії або інших європейських країн.
Правила в різних містах можуть суттєво відрізнятися. Один готель може включати місцевий податок у вартість номера, інший — приймати його окремо. Розмір платежу також може залежати від міста, категорії готелю та кількості ночей.
Тому перед автобусним туром варто уважно прочитати програму та перелік додаткових витрат. Якщо туристичні збори оплачуються окремо, туроператор або туристична компанія зазвичай зазначає відповідну інформацію в умовах туру.
Чому туристичний збір у різних містах відрізняється?
Одна з поширених помилок туристів — вважати, що всередині однієї країни всюди діє однакова ставка. Насправді місцеві платежі часто залежать саме від конкретного міста або території.
Наприклад, туристичний центр із великим потоком відвідувачів може мати одну систему, а невелике сусіднє місто — зовсім іншу або взагалі не встановлювати аналогічний платіж. Правила також можуть змінюватися з часом.
Саме тому перед поїздкою варто перевіряти актуальну інформацію для конкретного пункту проживання, особливо якщо подорож планується самостійно.
Хто може не сплачувати туристичний збір?
У багатьох країнах передбачені винятки та пільги. Вони можуть стосуватися дітей, місцевих жителів, певних категорій відвідувачів або осіб, які перебувають на території не з туристичною метою. Проте універсального міжнародного переліку таких пільг не існує.
В Україні перелік осіб, які відповідно до Податкового кодексу не є платниками туристичного збору, також визначається законодавством. Тому в конкретній ситуації варто перевіряти актуальну редакцію статті 268 ПКУ та рішення відповідної місцевої ради.
Якщо турист має право на звільнення від сплати, під час поселення може знадобитися документ, який підтверджує відповідну підставу.
Чи сплачують туристичний збір діти?
Це залежить від законодавства конкретної країни або міста. У багатьох європейських напрямках для дітей та підлітків передбачаються звільнення або окремі умови, однак вікові межі можуть відрізнятися.
В Україні діти віком до 18 років належать до категорій, які Податковий кодекс виключає з платників туристичного збору. Перед поїздкою за кордон аналогічне правило автоматично застосовувати не можна — необхідно перевіряти місцеві вимоги.
Чи потрібно сплачувати туристичний збір за кожну ніч?
У багатьох системах розмір платежу пов’язаний із тривалістю проживання. Тобто чим довше турист перебуває в готелі, тим більшою може бути загальна сума.
В Україні базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення. Для цілей його розрахунку доба визначається як 24-годинний період між двома послідовними розрахунковими годинами.
В інших країнах можуть існувати обмеження максимальної кількості ночей, за які нараховується місцевий податок, або інші особливості. Тому правила конкретного міста завжди мають пріоритет.
Чи можна не платити туристичний збір?
Якщо відповідно до місцевого законодавства людина є платником збору і не належить до категорії осіб, звільнених від нього, сплата є обов’язковою. Відмова від оплати лише через небажання туриста не скасовує встановлених законом вимог.
Водночас мандрівник має право уточнити, на якій підставі стягується платіж, якою є його ставка та чи врахований він уже у вартості бронювання. Це особливо корисно, якщо сума під час поселення відрізняється від тієї, яку турист очікував побачити.
Що перевірити перед бронюванням готелю?
Щоб туристичний або курортний збір не став несподіваною витратою, перед підтвердженням бронювання варто звернути увагу на декілька моментів.
- чи включені місцеві податки та збори у вказану ціну;
- який туристичний збір діє у конкретному місті або на курорті;
- як розраховується платіж — за особу, ніч, номер або за іншою формулою;
- чи залежить ставка від категорії готелю;
- чи передбачені пільги для дітей;
- за яку максимальну кількість ночей може стягуватися збір;
- коли необхідно його сплатити;
- які способи оплати приймає готель;
- чи є відповідний збір уже включеним у туристичний пакет.
Особливо важливо перевіряти кінцеву ціну під час самостійного бронювання житла за кордоном. Низька базова вартість номера не завжди означає, що це остаточна сума витрат на проживання.
Як туристичний збір впливає на бюджет подорожі?
Під час короткої поїздки невеликий місцевий збір може майже не впливати на загальну вартість відпочинку. Однак для сім’ї або компанії, яка подорожує протягом тривалого часу та змінює декілька готелів, сума додаткових платежів може стати помітнішою.
Наприклад, якщо місцевий збір нараховується за кожного дорослого туриста за кожну ніч, загальні витрати потрібно розраховувати з урахуванням кількості людей та ночівель. Під час багатоденного автобусного туру з проживанням у різних містах можуть застосовуватися різні ставки.
Тому туристичний збір краще відразу включати до категорії витрат на проживання разом із вартістю готелю, харчуванням, транспортом та іншими обов’язковими платежами.
Туристичний збір та бронювання онлайн
Системи онлайн-бронювання можуть показувати місцеві збори по-різному. В одному випадку користувач одразу бачить повну суму, в іншому — біля вартості номера є примітка про додаткову оплату в об’єкті розміщення.
Перед підтвердженням замовлення корисно відкрити детальну структуру ціни та перевірити розділи «Податки та збори», «Додаткові платежі», «Не включено у вартість» або аналогічні пункти.
Якщо інформація незрозуміла, краще уточнити її до оплати бронювання. Це дозволить правильно порівняти реальну вартість різних готелів.
Що таке туристичний збір: головне, що потрібно запам’ятати
Отже, що таке туристичний збір? Це встановлений відповідно до законодавства або місцевих правил платіж, який у багатьох туристичних напрямках пов’язаний із тимчасовим проживанням гостей. Його конкретний розмір та порядок сплати залежать від країни, міста або курортної території.
Туристичний збір може нараховуватися за кожну особу та добу проживання, як відсоток від певної бази або за іншими правилами. Він може бути вже включений у вартість бронювання або оплачуватися окремо в готелі.
В Україні туристичний збір є місцевим збором, надходження від якого зараховуються до місцевого бюджету. Конкретну ставку встановлює відповідна місцева рада в межах, визначених Податковим кодексом України.
Плануючи подорож Україною або за кордон, варто заздалегідь перевірити, чи діє туристичний або курортний збір у місці проживання та чи включений він у заявлену ціну. Це допоможе точніше розрахувати бюджет туру та уникнути несподіваних додаткових витрат під час поселення.
Що таке туристичний збір: навіщо його сплачують та від чого залежить сума
Туристичний словник – основні туристичні терміни
Що таке трансфер в туризмі: види, особливості та переваги
Термальні басейни Закарпаття: найкращі комплекси, ціни та відпочинок у будь-яку пору року
Термальні тури зі Львова: що входить у вартість і як обрати найкращий варіант відпочинку
Як вибрати тур зі Львова на вихідні: 5 критеріїв, які працюють
