Місто Кременець розкинулося біля південного підніжжя невисоких лісистих Кременецьких гір. Населений пункт знаходиться в 70 кілометрах на північ від Тернополя по автотрасі Чернівці – Луцьк – Брест. У Кременці є кінцева залізнична станція на гілці, що веде зі Здолбунова. Пасажирське сполучення на ній нерегулярне. Кременець – районний центр, але є містом обласного значення, тому не входить до Кременецького район.

Історія міста Кременець

Численні археологічні знахідки різних часів свідчать про заселеність території Кременця з кам’яного віку. Сучасне поселення сформувалося навколо гори Бона, де в давньоруський період (імовірно в 9-12 століттях) знаходилися дерев’яні укріплення. Вперше Кременецький замок галицьких князів згаданий в 1226 році, коли його намагався взяти угорський король Андраш ІІ.

У 14 столітті Кременець переходить під владу Литовського князівства. Тоді дерев’яні укріплення замінюють кам’яним замком. У 1438 році містечко отримує магдебурзьке право, розвивається як торгово-ремісничий центр, але страждає від татарських набігів. У 1569 році переходить в Річ Посполиту і завдяки католицьким монастирям стає центром духовної культури.

Такий статус Кременець зберігав в перші десятиліття в складі Російської імперії. Його називали «Волинськими Афінами». Поступово він перетворювався в провінційне містечко, значить центром Кременецького повіту Волинської губернії. До початку 20 століття тут працювало кілька промислових підприємств. Третина населення була єврейського походження.

У 1917-20 роках влада в місті змінювалася 7 разів, в результаті Кременець дістався Польщі, де перебував до початку Другої Світової війни. У 1940 році він призначений центром однойменного району. У повоєнний час місто підтримує репутацію культурного і економічного центру на півночі Тернопільської області.

Пам’ятки Кременця

Кременець – дуже цікаве місто. Його основні визначні пам’ятки відносяться до Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника. Гора Бона (або Замкова) – домінує над Кременцем. Від замку на її вершині залишилися лише напівзруйновані в’їзні брами та частина стін. Колись він вважався неприступним, і тільки козакам Максима Кривоноса в 1648 році вдалося взяти його. Загиблі під час облоги запорожці поховані на П’ятницькому (Козацькому) кладовищі. На ньому встановлено хрест.

Найвищою будівлею Кременця є яскравий зразок пізнього бароко – колишній костел святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки, або просто костел єзуїтів. Зведений в 1743 році, він довгий час був духовним центром регіону. При ньому працював колегіум, школа, а нині в його корпусах розташована Кременецька державна гуманітарно-педагогічна академія.

Пам’ятниками архітектури національного значення вважаються францисканський (1606 рік) і Богоявленський (1633 рік) монастирі. У Кременці прекрасно зберігся історичний центр: велика кількість житлових будинків, міських особняків, господарських, торгових, навчальних і адміністративних будівель. В одному з історичних будівель знаходиться краєзнавчий музей.

Околиці міста – Кременецькі гори – не обділені цікавими об’єктами, тому і виділені в національний природний парк. У Кременці працює ботанічний сад площею 200 гектар.


Екскурсійні тури на Волинь:

ТІЛЬКИ ЧУДЕСА І НІЧОГО БІЛЬШЕ

ТІЛЬКИ ЧУДЕСА І НІЧОГО БІЛЬШЕ (Поділля і Буковина)

АК Дати виїздів 2021: 06.03 / 27.04 / 04.05 / 12.05 / 22.06 / 06.07 / 19.07 / 31.07 / 09.08 / 14.08 / 23.08 / 18.09 / 09.10 / 18.10
Львів – Тернопіль – Збараж – Чернівці – Камянець-Подільський – Кривче – Бакота – Хотин – Теребовля – Кременець – Почаїв – Підгірці – Львів