Верховина – селище міського типу, адміністративний центр Верховинського району. Розташований в Східних Карпатах (620 м над рівнем моря), на берегах Чорного Черемоша, в 150 км від обласного центру, в 31 км від залізничної станції Ворохта. Адміністративний центр Верховинської селищної ради до складу якого входить село Віпче. Населення 5 412 чол.

Історія Верховини

Селище Верховина до 1962 року називався селом Жаб’є. В письмових джерелах Жаб’є вперше згадується 1424 р, коли воно разом з Косово було передано князем Свидригайло якомусь Владу Драгосиновичу.

При австрійської імперії Жаб’є займало значну територію і належало домінії в Рожневі.

У першій половині XIX ст. в Жаб’є і в сусідніх селах діяли партизани на чолі з Мироном Штолюком. У Жаб’єму ховалися ватажки селянського руху на Буковині. За свідченням І. Франка, в 1849 році в околицях Жаб’є переховувався і був заарештований Лук’ян Кобилиця.

Скасування кріпосного права не звільнило селян від гніту, вони не припинили боротьбу проти гнобителів. В руках заможної верхівки зосереджується велика кількість землі і худоби.

В кінці XIX ст. селянський рух набув нової форми – віче (зборів), які стали масовим явищем. Перше селянське віче в Галичині відбулося в Жаб’є 16 вересня 1885 року.

Медичної допомоги практично не було. У 90-х роках в Жаб’єму була лікарня на 10 ліжок, в якій працював 1 лікар. Населення «лікувалося» у різних знахарів.

На розвиток прогресивної культури гуцулів благотворно позначилися перебування в Жаб’є ряду видатних українських письменників: Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Марка Черемшини, Осика Маковея.

Під час першої світової війни в околицях Жаб’є йшли бої між австро угорськими і російськими військами. Місцевих жителів насильно мобілізували в армію. Однак значна частина молодих чоловіків не підкорилася австрійській владі, не пішла в армію і всю війну ховалася в лісах і горах.

У Жаб’єму майже не було навчальних закладів. У школі вчили тільки польською мовою. З 1890 по 1930 рік відкрита тільки одна рільнича школа.

У 1939 році Жаб’є з навколишніми землями увійшло до складу України.

29 червня 1941 року в село увірвалися фашистські загарбники. З квітня до осені 1944 року йшли запеклі бої за Жаб’є. Тільки у вересні село було остаточно звільнено від гітлерівських загарбників.

У 1962 році с. Жаб’є було перейменовано у Верховину. Сьогодні Верховина – один з найкращих осередків туристичних локацій України.

Церкви Верховини

Успенська церква

Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Верховині був зведений в XVIII ст. Це не тільки красива, але і одна з найдавніших будівель в селищі. Крім того, ця церква примітна ще й тим, що вона є однією з найбільших дерев’яних архітектурних споруд України.

Церква Різдва Богородиці

Церква Різдва Пресвятої Богородиці є однією з найстаріших церков на Гуцульщині і за всі триста років свого існування жодного разу не була закрита, незважаючи на зміни влади і війни.

Введенська церква

Офіційна назва храму – церква Введення Пресвятої Богородиці. Дзвін у храмі виділяється своїми великими розмірами і неповторним мідним блиском.

Музеї Верховини

Регіональний історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина»

На сьогодні відкрито п’ять виставкових залів. Експозиція знайомить відвідувачів з природою, історією, культурою, побутом і мистецтвом Гуцульщини, а також з діяльністю гуцульських товариств та інших культурологічних організацій.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка

Музей розташований в колишньому будинку Василя Якіб’юка, який з 1901 року по 1914 рік часто відвідував Іван Франко. Експозиція музею розташована в 5 кімнатах. У музеї зберігаються меморіальні речі, якими користувався Франко. Поруч з музеєм стоїть пам’ятник Каменяреві, відкритий в 1981 році, а також обеліск, виготовлений місцевим майстром І. Марусяком з написом «Видатному українському письменнику Івану Франку».

Народний музей гуцульського театру Гната Хоткевича

Експозиція музею розміщена в кімнаті і залі з сценою, де проходили вистави першого Гуцульського театру. Експозиція складається з таких розділів: «Історія»; «Побут»; «Освіта та культура».

Будинок-музей кінофільму «Тіні забутих предків»

Всі гості та відвідувачі музею можуть тут подивитися фільм і ознайомиться з історією створення кінострічки. Музейна експозиція представляє речі, пов’язані з фільмом. На стінах висять фотографії з фільму. У будинку-музеї також автентичні гуцульські одяг і предмети побуту, споживання. За окрему плату ви зможете приміряти гуцульський костюм і зробити фотографії.

Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика

Музей Романа Кумлика міститься у його власному двоповерховому будинку. Експозиція займає дві невеликі кімнати. Роман Кумлик проводив екскурсії особисто і грав на різних інструментах, він теж розповідав про кожен з інструментів. У музеї відвідувачі дізнаються про побут гуцулів, обряд весілля і особливості сімейного життя, про лісовий промисел і сплав плотів (праця бокорашів) і ін.

Тури у Верховину:


СПЛАВ У КАРПАТАХ + СХОДЖЕННЯ НА ХОМ’ЯК

СПЛАВ У КАРПАТАХ + СХОДЖЕННЯ НА ХОМ’ЯК

АК Дати виїздів 2021: 30.04 / 16.05 / 29.05 / 05.06 / 19.06 / 26.06 / 11.07 / 24.07 / 07.08 / 14.08 / 23.08 / 11.09