У сивушних лісах українських Карпат, які вросли своїм корінням в глибину віків, лежить чарівне Журавлине озеро. Ця природна перлина розташована в межах Сколівського району Львівської області, на південний схід від села Дубина, на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Озеро вражає своєю красою і гармонією з навколишнім ландшафтом. Запрошуємо вас в захоплюючу подорож до Журавлиного озера, щоб дізнатися про його природні чари.
Журавлине озеро: природна казка Карпатських гір
Якщо тобі подобається мандрувати Україною та знаходити рідкісні природні перлини, то країна відкриє перед тобою свої неймовірні куточки. Одним з таких є заховане в Карпатах Журавлине озеро, яке можна віднайти в межах Національного парку “Сколівські Бескиди”. Цей, вкритий зеленню парк, може похвалитися безліччю прекрасних озер, але Журавлине озеро — це щось особливе. Воно відоме також під назвою “Мертве озеро” та розташоване біля села Кам’янка у Львівській області.
Це місце просто переповнене таємницями та розповідями, які живуть серед місцевих мешканців, але не завжди дійдуть до вух чужака. Журавлине озеро — це темна водойма, у центрі якої плаває маленький острів, що кожного разу міняє своє розташування, віддаляючись або наближаючись до берега.
Озеро знаходиться на висоті 572 метрів, і щоб до нього дійти, треба подолати стежку, вимощену хаотично розкиданими камінцями. Прибувши до берега, тебе вітає місток, зроблений з дерева, і схожий на запрошення до відкриття неймовірної краси водойми.
Ступивши на місток, ти побачиш, що озеро має неправильну овальну форму, його води прозорі, але водночас темні, ніби уособлюючи ніч. В невеликій відстані від берега ти побачиш додаткову частину берега, до якого можна перейти через дерева, що звалилися в озеро багато років тому.
Але не варто забувати, що рухомий острів у центрі озера — це химера. Якщо уважно подивитися, можна помітити, що він плаває. Корені дерев, гілки та трава формують цей плавучий острівець, який при ступанні на нього викликає відчуття коливання, наче ти стоїш на великому килимі, кинутому на воду. Не варто входити на центр “острова”, бо можна проломити зарості та опинитися у небезпечній пастці.
Цікаво, що наразі глибину Журавлиного озера ще не вдалося визначити. Це пов’язано з численними гілками та деревами, які затоплені у водах цього таємничого озера.
У мандрівці до Карпатського Мертвого озера ви зустрінетеся з дивовижним джерелом “Нафтуся”. Це місце отримало свою назву завдяки характерному нафтовому присмаку та запаху води. І незважаючи на ці особливості, воду з джерела можна споживати. Її також використовують для лікувальних та оздоровчих процедур.
Продовжуючи підніматись, ви натрапите на Кам’янецький водоспад з одним каскадом. Біля нього розміщено кілька закладів і терас, де ви можете насолодитись апетитними стравами та прохолодними напоями.
Далі ваш шлях пролягає вгору по ґрунтовій дорозі, що веде до галявини, яка ідеально підійде для ночівлі в палатці. Неподалік від неї ви знайдете вказівники, які вкажуть вам правильний маршрут до озера. Але будьте обережні, піднімаючись по кам’янистому схилу, який веде до водойми.
Міфи та оповіді Журавлиного озера
Як і багато інших озер Карпат, назва Журавлиного озера ґрунтується на численних історіях, достовірність яких зараз уже складно перевірити. За однією з них, назва озера походить від журавлини, що колись росла на його березі, коли місцевість ще була незаселеною, і де журавлі звично гніздилися.
Інша версія пов’язує назву Мертве озеро з непрохідними місцевостями, де не одна людина кинула виклик своїй долі. Однак, більш реалістичним здається пояснення, що Мертве озеро так названо через відсутність в ньому життя. Справа в тому, що в озері в результаті неперервного процесу гнийних процесів у водоймі накопичується велика кількість вуглекислого газу та сірководню, що виходять на поверхню у вигляді бульбашок. Це може не виглядати як “туристично привабливий” факт, але це надає місцю унікальний містичний відтінок та відрізняє його від будь-якого іншого озера в Карпатах.
Походження Журавлиного озера – ще одна таємниця
Є твердження, що воно утворилося під час танення гірського снігу та сильних дощів, коли вода струмувала у тріщину з гір, а вітер став каталізатором для її заповнення.