Хотинська фортеця – це історичне місце, яке залишило помітний слід в історії України, а так само в історії сусідніх країн. Походження назви «Хотин» пояснюється по-різному. Вважається, що назва Хотин могла пішла від чоловічого імені Хотин (означає “бажаний”, “милий”), яке часто зустрічалося серед східних слов’ян або від дієслова “хотіти”, або від тюркського слова “хут” – “велика риба”.

Історичні події і фортеця

Дослідники припускають, що в X-XI ст. біля Дністра, на скелястому мисі, була побудована дерев’яно-земляна князівська фортеця, а в середині XIII ст., старі споруди з дерева були зруйновані і зведені на їх місці кам’яні стіни. Фортецю захищав з боку поля рів, ширина якого була більше 6 м. І на території фортеці в цей же період була побудована з цегли і каменю церква. У XIV столітті Хотин став складовою частиною Молдавського князівства. На цю фортецю не раз нападають польські феодали, і деякий час тут був розташований польський гарнізон. Через деякий час Молдавське князівство починає виплачувати данину туркам-османам, а Воєвода Штефан III Великий докладає чимало зусиль, щоб зберегти незалежність князівства, на межах якого з’являються фортеці: Хотин, Білгород, Кілія.

Хотинська фортеця була змінена: збільшилася її площа, було піднято рівень двору, побудовані високі вежі висотою близько сорока метра і товсті стіни товщиною близько п’яти метрів. Східна стіна майже пряма і стрімко спускається до Дністра. Західна стіна дугоподібна. Вершини стін мають хід з бійницями, звідки вівся верхній бій. Незабаром після будівництва до стін Хотинської фортеці підійшла турецька армія. Замок успішно витримав облогу. Під час нападу польських військ: на жаль, місто було спалене, проте замок не був захоплений, встояв. У 1538 році фортецю знову осаджують, на цей раз поляки, турки і татари одночасно. Була підірвана частина стіни Південно-східної вежі, знищений східний палац і пошкоджена Південно-західна вежа.

В середині XVI століття фортеця була реконструйована: двір був розширений на 25 метрів, звели нову Надбрамну вежу, яку з обох боків оточували рови з підйомними мостами. В цей же період в Хотинському замку розташувався польсько-козацький гарнізон.

Однак незабаром був підписаний договір, де йшлося, що Подільське воєводство Речі Посполитої стає частиною Османської імперії, і так як саме через Хотин був прокладений єдиний шлях від Кам’янця-Подільського до Стамбула, в Хотині було розташоване турецьке військо з Гусейн-пашею на чолі. У листопаді 1673 р польсько-литовська армія, очолювана Яном Собеським, об’єднується з молдавським і валашськими військами і здобуває перемогу над турками в Хотині. Після перемоги під Хотином Ян Собеський зійшов на польський трон як Ян III.

У період російсько-австрійсько-турецької війни в кінці XVII століття гарнізон фортеці Хотин капітулював і до 1793 р фортецею керувала австрійська адміністрація. На початку вісімнадцятого століття за Бухарестським договором схід Молдавського князівства – Бессарабія, перейшов у володіння Російської імперії. Хотин стає повітовим містом і отримує герб, із зображенням фортеці з відкритими воротами. У XIX ст. зростає кількість жителів міста до 18,4 тисячі, серед яких було багато росіян, євреїв, поляків і німців. У листопаді 1918 р Хотин був захоплений Румунією, а в 1940 році місто відходить до Радянського Союзу.

Об’єкти фортеці

Хотинська фортеця – це яскравий зразок оборонної архітектури. Ця фортеця велична і прекрасна. Однак її оборонний мур суворий і має грізний вигляд. Зовні стіну прикрашає орнамент: смуги з прямокутників і пірамід, викладені з червоної цегли. Самі ж піраміди були своєрідними оберегами, і були увінчані хрестом, символом Хотина. Щоб увійти до внутрішнього двору замку, потрібно було пройти по дерев’яному мосту, який був відбудований в 1969 році. Двір фортеці колись був розділений на 2 частини: перша частина, з населеними будинками і колодязем посередині, призначалася для гарнізону фортеці. Інша частина двору була призначена для військово-феодальної знаті. Колись фортечний двір мав багато будівель. Від давніх споруд, крім палацу збереглася частина стіни двоповерхового будинку. У цьому будинку в його підземеллях колись була в’язниця. На другому поверсі розташовувалася невелика замкова церква, вікна якої були одночасно і бійницею. Стіни церкви досі прикрашені, збереглися фрагмени фрески XV – XVI століття.

Щоб обійти фортецю по всьому периметру, можна піднятися на бойовий майданчик оборонних мурів і тут можна познайомитися з архітектурною особливістю оборонної лінії. На території фортеці розміщені кілька веж. Північна вежа – найбільша, в ній є три ряди бійниць для важкої артилерії.

Крім цієї вежі піднімаються також ще чотири: південно-західна, східна, комендантська і надбрамна вежі. У вежах також є бійниці для важкої артилерії.

У другій половині XV століття на території фортеці було збудовано комендантський палац, прикрашений шаховим орнаментом з цегли червоного і білого кольору. Вікна цього палацу виконані в готичному стилі, а під палацом колись знаходилося приміщення для зберігання продовольства і зброї. Тут також розміщувалися в свій час гарем, лазні і басейн. Сьогодні всі об’єкти Хотинської фортеці відносяться до Національного історико-культурного заповідника.

Фортеця була визначена, як одне з семи чудес України. Планується відреставрувати легендарні висячі сади, підірваний в 1940 році мінарет, відкрити кімнати для туристів в фортеці і багато іншого.

Фортеця Хотин – велична фортеця, оборонна споруда, що прославилася на багато століть, з нею пов’язані важливі історичні моменти. Фортеця витримувала облоги і натиск супротивників і завдяки своїм кам’яним укріпленням вистояла, і ми сьогодні можемо насолодитися їй величчю.

Тури на Буковину:


КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ КРУЇЗ

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ КРУЇЗ

ВВ Дати виїздів 2021: 03.04 / 10.04 / 17.04 / 24.04 / 01.05 / 08.05 / 15.05 / 22.05 / 29.05 / 05.06 / 09.06 / 12.06 / 19.06 / 23.06 / 26.06 / 03.07 / 07.07 / 10.07 / 17.07 / 21.07 / 24.07 / 31.07 / 04.08 / 07.08 / 14.08 / 18.08 / 21.08 / 28.08 / 04.09 / 11.09 / 18.09 / 25.09 / 02.10 / 09.10 / 16.10 / 23.10 / 30.10 / 06.11 / 13.11 / 20.11

ТІЛЬКИ ЧУДЕСА І НІЧОГО БІЛЬШЕ

ТІЛЬКИ ЧУДЕСА І НІЧОГО БІЛЬШЕ (Поділля і Буковина)

АК Дати виїздів 2021: 06.03 / 27.04 / 04.05 / 12.05 / 22.06 / 06.07 / 19.07 / 31.07 / 09.08 / 14.08 / 23.08 / 18.09 / 09.10 / 18.10
Львів – Тернопіль – Збараж – Чернівці – Камянець-Подільський – Кривче – Бакота – Хотин – Теребовля – Кременець – Почаїв – Підгірці – Львів